Романтики з великої дороги

Тактика непротивлення

Юристи радять не вступати у словесну перепалку з працівниками МВС або якимось чином відмовлятися виконувати їхні вимоги. Найефективнішою, за їхніми словами, є тактика пасивного опору. Наприклад, людина виконує всі вимоги даішників, які явно не виходять за межі їхніх повноважень, однак постійно нагадує, що категорично не згодна з їхніми вчинками. Така позиція згодом може значно полегшити оскарження дій працівників МВС, особливо якщо її підтвердити документально. Слід зазначити, що підтвердженням вважається, наприклад, запис на касетному диктофоні або акт, складений експедитором, в якому відображено всі дії і слова працівників міліції, а також відповіді водія (але такий акт потрібно завіряти підписами якнайбільшої кількості свідків. Якщо даішники відмовляються його підписати, це також має бути відображено в акті).

Головним документом, який покликаний правдиво відобразити суть порушення, причини зупинення або затримання транспортного засобу, є протокол. Якщо правоохоронці пропонують його скласти, в жодному випадку не слід відмовлятися. Навпаки, у відповідь на пропозицію проїхати на штрафмайданчик або до РВВС “для з’ясування” слід уточнити підстави і наполягати на складанні протоколу, в якому записати всі свої зауваження і заперечення. Якщо інспектори відмовляються складати протокол і називати причини своїх вимог, то підприємець має право звернутися зі скаргою на незаконні дії правоохоронців. Костянтин РИБАЧКОВСЬКИЙ, директор юридичної фірми “Столичний адвокат”, зазначає, що найефективнішою є скарга безпосередньо прокурору, в компетенції якого без зволікання припинити правопорушення – згідно зі ст. 22 Закону “Про прокуратуру” розпорядження прокурора підлягає негайному виконанню. До речі, звернення за телефоном довіри УДАІ, що написаний на бортах патрульних машин, також іноді дає непоганий результат: усі дзвінки на ці телефони в обов’язковому порядку фіксуються і перевіряються відділом внутрішньої безпеки МВС. Однак телефонувати за цими номерами юрист радить, вже рухаючись за патрульною машиною, інакше можливі конфлікти з даішниками і, як наслідок, спроба працівників МВС “пришити” підприємцю невиконання законних вимог працівників міліції, що призведе до негайного затримання за ст. 185 КпАП. А сумна практика спілкування з правоохоронцями на їхній території свідчить, що зневажання основних прав і свобод громадян для них – звичайна справа.

За словами Олександра Петрова, партнера юридичної фірми “Сольський і партнери”, змоделювати стандартні ситуації, коли у працівників органів державної влади виникають претензії до вантажу, що перевозиться, дуже складно – кожен такий випадок має розглядатися окремо, залежно від конкретних обставин. І все-таки типові ситуації, коли у правоохоронців виникають претензії до товару, можна сформулювати в таких тезах:
1. Відсутність документів на вантаж або невідповідність документації вантажу, що фактично перевозиться.
2. У правоохоронців є оперативна інформація про те, що аналогічний вантаж було вкрадено і заведено відповідну оперативно-розшукову справу (ОРС).
3. Проводиться перевірка повідомлення про скоєний або спланований злочин у межах ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.

Накладні витрати

Найчастіше працівники ДАІ роблять спроби затримати вантаж, на який у водія немає повного комплекту відповідних документів. При цьому причина, з якої в особи, яка супроводжує вантаж, не виявилося документів, значення не має – порушено ст. 16 Закону “Про дорожній рух”, яка зобов’язує водія тримати при собі документи на товар, що перевозиться. Однак якщо проаналізувати ситуацію, яка, на жаль, стала класичною на українських дорогах, виявляється, що замість припинення адміністративного правопорушення, здійсненого підприємцем, даішники воліють… самі порушувати закон. Річ у тім, що відповідальність за відсутність документів на вантаж, який перевозиться, передбачена ст. 126 Кодексу про адміністративні правопорушення, а саме: накладення штрафу в розмірі від 0,5 до 1 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – від 8,5 до 17 грн. Про жодне вилучення товару, затримання водія чи вантажу в цьому випадку йтися не може – відсутність документів на товар, що перевозиться, не є підставою для цього. Однак користуючись тим, що не всі водії ознайомлені з цією нормою закону, інспектори вимагають доставки машини на штрафмайданчик, зазвичай не вказуючи інших причин, окрім відсутності супровідних документів.

Підприємцю в такій ситуації слід брати до уваги, що працівник ДАІ зобов’язаний скласти протокол про адміністративне правопорушення на місці, а не в РВВС чи на штрафмайданчику. Винятки чітко обумовлені в п. 5 ст. 11 Закону “Про міліцію” і п. 1 ст. 259 КпАП: якщо протокол не може бути складений на місці, для встановлення особи або з’ясування обставин правопорушення. У таких випадках може застосовуватися механізм адміністративного затримання, що також оформляється окремим протоколом, тобто працівник ДАІ має скласти два протоколи. Якщо він відмовляється складати протокол, юристи рекомендують проїхати за працівниками міліції у вказане місце, негайно повідомити про їхні протиправні дії у прокуратуру і за телефоном “гарячої лінії” ДАІ (МВС). Вислухавши реакцію свого керівництва, міліціонери зазвичай припиняють наїзд на підприємця і відпускають його, іноді навіть не склавши протокол про відсутність документів на вантаж.

Оперативна інформація

Буває, що даішники затримують машину з вантажем, навіть коли документи на товар, що перевозиться, в цілковитому порядку, і вимагають доставити її на штрафмайданчик. Особливими пошуками обґрунтування цієї вимоги вони себе не обтяжують, мовляв, є оперативна інформація про крадіжку аналогічного товару зі складу і проводиться оперативно-розшукова діяльність. Найсумніше, що право затримувати автомашини в межах оперативно-розшукових заходів працівники МВС справді мають, тому заперечення або невиконання їхніх вимог може спричинити правові наслідки, зокрема адмінарешт. Підприємцю, що потрапив у схожу ситуацію, експерти рекомендують проїхати з даішниками до РВВС і вже там вимагати назвати номер заведеної ОРС. Після повідомлення номера і дати ОРС бізнесмен може письмово звернутися до начальника підрозділу, що здійснив затримання, з проханням надати матеріали цієї справи для ознайомлення – таке право передбачено ст. 9 Закону “Про оперативно-розшукову діяльність”. Якщо на вимогу підприємця з матеріалами ОРС його не ознайомили, найімовірніше, справи просто не існує і все, що сталося, – сумнівна ініціатива самих правоохоронців. Тому можна відразу звертатися зі скаргою на міліціонерів, що провели затримання, до їхнього безпосереднього начальства, начальника відповідного управління ДАІ і до прокуратури.

Крім того, у разі затримання автомобіля і вилучення вантажу як речового доказу згідно зі ст. 11 Закону “Про міліцію” працівники правоохоронних органів зобов’язані скласти протокол про затримання і протокол про вилучення вантажу. Наполягаючи на складанні протоколів і на тому, щоб всі дії міліціонерів було занесено до протоколу, підприємець ставить їх перед вибором: розібратися у справі у межах закону або постаратися якнайшвидше звільнитися від надто розумного. Зіткнувшись з грамотною протидією, працівники ДАІ зазвичай віддають перевагу останньому.

Найскладніше обстояти свої права підприємцю, якщо даішники посилаються на ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу. Як підґрунтя може фігурувати сигнал про злочин, який готується (здійснений) і в якому згадується автомобіль, схожий на зупинений (або вантаж, що знаходиться в ньому). Сперечатися марно, треба проїхати за міліцією до РВВС для огляду і перевірки. Неприємно для підприємця й те, що в межах перевірки повідомлення міліціонери мають право затримати автомобіль на 10 днів. Річ у тім, що при перевірці таких повідомлень протоколи або акти працівники МВС не складають, отже, жодних документальних свідчень їхніх вчинків, крім сумнівної достовірності внутрішніх рапортів, немає. У такій ситуації Костянтин РИБАЧКОВСЬКИЙ радить вимагати негайного надання доказів того, що повідомлення про злочин справді було. Цими доказами може бути запис дзвінка на телефон міліції 02 або письмове звернення, отримане органом МВС поштою. Також можна вимагати підтвердження того, що перевірка такого повідомлення була покладена, зокрема, і на працівників ДАІ, які затримали автомобіль. І якщо жодних доказів надходження повідомлення охоронці порядку не нададуть, можна сміливо писати скарги на неправомірні дії правоохоронців до всіх інстанцій: їхньому начальству, до прокуратури, до суду.

Думки експертів
Митники у ролі даішників

Костянтин РИБАЧКОВСЬКИЙ, директор юридичної компанії “Столичний адвокат”:

– Слід звернути увагу, що при зупиненні або затриманні автомобіля в межах оперативно-розшукової діяльності протоколи можуть і не складатися, оскільки це не є слідчою дією в межах розслідування кримінальної справи. Однак у такому випадку слід обов’язково завести оперативно-розшукову справу. Проте на місці довести факт відсутності ОРС практично неможливо. У такому випадку не слід відмовлятися виконувати вимоги працівників МВС, але є сенс обов’язково попередити про свою незгоду і про намір оскаржити їхні дії. Якщо працівники ДАІ заявляють про затримання, то людина, яка супроводжує вантаж, має право відмовитися від дачі будь-яких пояснень або свідоцтв до прибуття захисника.

Крім того, згідно зі ст. 375 нового Митного кодексу України працівники Митної служби також мають право проводити митне обстеження (огляд) транспортного засобу і вантажу, вимагати документи на вантаж, вилучати товар, транспортний засіб і документи, призначати експертизи (аналіз) вантажу і т. ін., щоправда, лише на митній території України. Причому підставою для огляду може стати і той факт, що автомобіль колись використовувався для перевезення вантажів за кордон або був увезений на територію України. Давність події у цьому випадку не має значення – важливий сам факт, що транспорт потрапляє у сферу компетенції митників. Підприємцям слід пам’ятати, що працівники спеціальних підрозділів Митної служби сьогодні не мають права проводити ні оперативно-розшукові заходи, ні слідчі дії (хоча надання цих повноважень митним органам зараз активно лобіюється) – тільки адміністративне провадження у справах про порушення митних правил.

Іван Зайцев